Писання почалося дуже примітивною мовою і закінчилося мовою, навіть більш витонченою, ніж англійська.
Лінгвістична історія Біблії включає три мови: іврит, койн або загальногрецьку та арамейську. Протягом століть, що складався з Старого Завіту, однак іврит розвивався, включаючи особливості, які полегшували читання та запис.
Мойсей сів за перо перші слова П’ятикнижжя, в 1400 р. До н.е., лише через 3000 років, в 1500-х роках н.е., вся Біблія була перекладена англійською мовою, що зробило документ однією з найстаріших книг, що існували. Незважаючи на її вік, християни розглядають Біблію як своєчасну та актуальну, оскільки вона є натхненним Словом Божим.
Іврит: Мова Старого Завіту
Давньоєврейська належить до семітської мовної групи, сімейства древніх язиків у родючому півмісяці, до якої входив аккадський, діалект Німрода в Бутті 10; Угаритська, мова ханаанців; та арамейською мовою, що зазвичай використовується в Перській імперії.
Іврит був написаний справа наліво і складався з 22 приголосних. У першій формі всі літери бігали разом. Пізніше були додані крапки та вимови для полегшення читання. По мірі просування мови голосні голоси включалися для уточнення слів, які стали незрозумілими.
Побудова речення на івриті може спочатку поставити дієслово, а потім іменник чи займенник та предмети. Оскільки цей порядок слів настільки різний, єврейське речення не може бути перекладено словосполучення англійською мовою. Іншим ускладненням є те, що єврейське слово може замінити загальновживану фразу, яку треба було знати читачеві.
Різні діалектні іврити вводили в текст іноземні слова. Наприклад, Буття містить деякі єгипетські вирази, тоді як Джошуа, Судді та Рут включають ханаанітські терміни. Деякі з пророчих книг використовують вавілонські слова, під впливом вигнання.
Ясність уперед в ясності відбулася із завершенням Септуагінти, перекладу єврейської Біблії 200 р. До н.е. на грецьку мову. Ця робота містила 39 канонічних книг Старого Завіту, а також деяких книг, написаних після Малахії та до Нового Завіту. Коли євреї розійшлися з Ізраїлю протягом багатьох років, вони забули, як читати іврит, але могли читати грецьку, загальну мову дня.
Грек відкрив Новий Завіт для язичників
Коли біблійні письменники почали писати євангелії та послання, вони відмовилися від івриту та звернулися до популярної мови свого часу, коїни чи звичайної грецької мови. Грецька мова була об'єднавчою мовою, поширилася під час завоювань Олександра Великого, бажанням якого було еллінізувати чи поширити грецьку культуру по всьому світу. Олександрівська імперія охопила Середземномор’я, північну Африку та частини Індії, тому використання грецької мови стало переважаючим.
Грецькою було легше говорити і писати, ніж іврит, оскільки вона використовувала повний алфавіт, включаючи голосні. Він також мав багатий словниковий запас, що дозволяв отримувати точні значення відтінків. Прикладом є грецькі чотири різних слова для кохання, які використовуються в Біблії.
Додатковою перевагою було те, що грек відкрив Новий Завіт язичникам або неєвреям. Це було надзвичайно важливо в євангелізмі, оскільки грецька дозволяла язичникам читати та розуміти євангелії та послання для себе.
Арамейський додав аромату до Біблії
Хоча це не є основною частиною написання Біблії, арамейський був використаний у кількох розділах Писання. Арамейська мова часто використовувалася в Перській імперії; після вигнання євреї повернули арамейців до Ізраїлю, де це стало найпопулярнішою мовою.
У другому храмовому періоді єврейська Біблія була перекладена на арамейську мову, яку називали Таргумом, яка тривала з 500 р. До 70 р. Н. Е. Цей переклад читався в синагогах і використовувався для навчання.
Біблійні уривки, які спочатку з'явилися на арамейській мові, - Даниїл 2-7; Езра 4-7; та Єремія 10:11. Арамейські слова також записані в Новому Завіті:
- Таліта кумі ( Діва, або маленька дівчинка, встань! ) Марк 5:41
- Еффата ( Бе відкрито ) Марк 7:34
- Eli, Eli, lema sebaqtani (Ісус крик від хреста: Боже мій, Боже, чому ти мене покинув? ) Марк 15:34, Матвія 27:46
- Абба ( Father ) Римлянам 8:15; Галатам 4: 6
- Мараната ( Корд, приходь! ) 1 Кор. 16:22
Переклади англійською мовою
Під впливом Римської імперії рання церква прийняла латинську мову як свою офіційну мову. У 382 р. Папа Дамас I доручив Ієроніму виготовити латинську Біблію. Працюючи з монастиря у Віфлеємі, він вперше переклав Старий Завіт безпосередньо з івриту, зменшивши ймовірність помилок, якщо він використав Септуагінт. Йеромелій, вся Біблія, яку називають Вульгатом, оскільки він використовував загальну промову того часу, вийшов близько 402 р. Н.
Вульгата була офіційним текстом протягом майже 1000 років, але ці Біблії були скопійовані вручну і дуже дорогі. Крім того, більшість простих людей не могли читати латинську мову. Першу повну англійську Біблію опублікував Джон Вікліф в 1382 році, в основному спираючись на Вульгату як на її джерело. Після цього переклав Тиндальський переклад приблизно в 1535 році і Кавердейл в 1535 році. Реформація призвела до бурхливих перекладів англійською та іншими місцевими мовами.
Англійські переклади, які сьогодні широко застосовуються, включають версію Кінга Джеймса 1611 року; Американська стандартна версія, 1901 р .; Переглянута стандартна версія, 1952 р .; Жива Біблія, 1972 р .; Нова міжнародна версія, 1973; Сьогодні s Англійська версія (Біблія добрих новин), 1976; Нова версія Кінга Джеймса, 1982; та англійська стандартна версія, 2001.
Джерела
- Біблійний альманах ; JI Packer, Merrill C. Tenney; Вільям Уайт-молодший, редактори
- Як потрапити в Біблію ; Стівен М. Міллер
- Christiancourier.com
- Jewishencyclopedia.com
- Historyworld.net
