З незліченних писань буддизму Махаяни мало хто читається чи шанується більше, ніж Лотосова Сутра. Його вчення ретельно пронизує більшість шкіл буддизму в Китаї, Кореї та Японії. І все ж її витоки оповиті таємницею.
Назва сутри на санскриті - Maha Saddharma-pundarika Sutra, або «Велика сутра Лотоса Чудового Закону». Справа віри в деяких школах буддизму полягає в тому, що сутра містить слова історичного Будди. Однак більшість істориків вважають, що Сутра була написана в I або II столітті нашої ери, ймовірно, більш ніж одним письменником. У 255 році до н.е. був здійснений переклад з санскриту на китайську, і це найдавніша історична документація його існування.
Як і у багатьох сутрах Махаяни, оригінальний текст Лотосової Сутри втрачено. Кілька ранніх перекладів з китайської мови є найдавнішими версіями сутри, які залишаються нам. Зокрема, вважається, що переклад ченця Камарадживи на китайську мову в 406 р. Найвірніший оригінальному тексту.
У 6-му столітті в Китаї лотос-сутра була просунута монашем Цжійі (538-597; також написано Чі-І), засновником буддизму в Махаяні в Тіантаї, який називався в Японії Тендай. Частково завдяки впливу Тендай, Лотос став найбільш шанованою Сутрою в Японії. Це глибоко вплинуло на японський дзен і також є об'єктом відданості школи Нікірен.
Постановка Сутри
У буддизмі сутра - це проповідь Будди або одного з його головних учнів. Буддійські сутри зазвичай починаються з традиційних слів: «Таким чином, я чув». Це кивок на історію Ананда, яка декламувала всі історичні проповіді Будди на Першому соборі буддистів і, як кажуть, розпочинала кожне декламацію саме так.
Лотос Сутра починає: "Так я чув. У свій час Будда був у Раджагрісі, тримаючись на горі Грідракута". Раджагріха був містом на місці нинішнього Раджгіра, на північному сході Індії, а поблизу знаходиться Грідракута, або "Вершина грифа". Отже, Лотосова Сутра починається з підключення до реального місця, пов'язаного з історичним Буддою.
Однак у кількох реченнях читач залишить позаду феноменальний світ. Сцена відкривається до місця поза звичайним часом та простором. У Будді беруть участь немислима кількість істот, як людських, так і нелюдських - ченці, черниці, миряни, миряни, небесні істоти, дракони, гаруди та багато інших, включаючи бодхісаттви та архати. У цьому величезному просторі вісімнадцять тисяч світів освітлюються світлом, відбитим волоссям між бровами Будди.
Сутра розділена на кілька розділів - 28 у перекладі Камарадживи, - в яких Будда чи інші істоти пропонують проповіді та притчі. Текст, частина прози та частково вірш містять деякі найкрасивіші уривки світової релігійної літератури.
Можуть зайняти роки, щоб засвоїти всі вчення в такому насиченому тексті. Однак три головні теми домінують у Лотос-Сутрі.
Всі транспортні засоби - один транспортний засіб
У ранніх уривках Будда розповідає зібранню, що його попередні вчення були попередніми. Люди не були готові до його найвищого вчення, за його словами, його треба було довести до просвітлення доцільним шляхом. Але Лотос являє собою остаточне, найвище вчення і витісняє всі інші вчення.
Зокрема, Будда звернувся з доктриною тріани, або "трьома транспортними засобами", до Нірвани. Дуже просто, тріана описує людей, які усвідомлюють просвітлення, чуючи проповіді Будди, людей, які усвідомлюють просвітлення для себе власними зусиллями та шляхом бодхісаттви. Але Лотос Сутра говорить, що три транспортні засоби - це один транспортний засіб, транспортний засіб Будди, завдяки якому всі істоти стають буддами.
Усі істоти можуть стати Буддами
Темою, вираженою у всій Сутрі, є те, що всі істоти досягнуть Буддацтва та досягнуть Нірвани
Будда представлений у Лотос-Сутрі як дхармакая - єдність усіх речей і істот, непроявлене, поза існуванням чи відсутністю, не пов'язане часом та простором. Оскільки дхармакая - це всі істоти, усі істоти мають потенціал пробудитись до своєї справжньої природи та досягти Будда.
Важливість віри і відданості
Буддавність не може бути досягнута лише інтелектом. Дійсно, погляд Махаяни полягає в тому, що абсолютне вчення не може бути виражене словами чи зрозумілим звичайним пізнанням. Лотос Сутра наголошує на важливості віри та відданості як засобу для здійснення просвітлення. Серед інших значущих моментів, наголос на вірі та відданості робить Буддизм більш доступним для непрофесійних людей, які не проводять життя в аскетичній монастирській практиці.
Притчі
Відмінною рисою Лотос Сутри є використання притч. Притчі містять багато шарів метафори, які надихнули на багато шарів інтерпретації. Це лише перелік основних притч:
- Палаючий будинок. Чоловік повинен виманювати своїх дітей, що грають, із палаючого будинку (глава 3).
- Блудний син. Бідний, самонадійний чоловік поступово дізнається, що він заможний поза мірою (Глава 4).
- Лікарські трави. Хоча вони ростуть в одному ґрунті і отримують один і той же дощ, рослини ростуть по-різному (Глава 5).
- Місто-фантом. Людина, яка веде людей у складну подорож, створює ілюзію прекрасного міста, щоб дати їм серце продовжувати рух (глава 7).
- Самоцвіт у куртці. Чоловік зашиває дорогоцінний камінь у куртку свого друга. Однак друг блукає у бідності, не знаючи, що він має дорогоцінний камінь великої цінності (Глава 8).
- Коштовний камінь у Королівському Топ-Вузлі. Король дарує багато подарунків, але зберігає свою найціннішу коштовність для людини, яка має виняткові заслуги (глава 14).
- Прекрасний лікар. Діти лікаря вмирають від отрути, але не мають сенсу приймати ліки (Глава 16).
Переклади
Переклад Бертона Уотсона «Лотос Сутра» (Columbia University Press, 1993) здобув велику популярність з моменту публікації за свою чіткість та читабельність.
Новіший переклад «Лотосової Сутри » Джина Ривза (Wisdom Publications, 2008) також дуже читабельний і отримав високу оцінку рецензентів.
