Бардо Тодол, звільнення через слух у проміжному стані загальновідомий. Як Тибетська книга мертвих. Це одне з найвідоміших творів буддійської літератури.
Написання найбільш відоме як посібник через проміжний стан (або бардо ) між смертю та відродженням. Однак вчення в книзі можна прочитати та оцінити на багатьох різних та тонких рівнях.
Витоки
Індійський майстер Падмасамбхава приїхав до Тибету наприкінці 8 століття. Тибетців його пам’ятають як Гуру Рінпоче («Дорогоцінний майстер»), і його вплив на тибетський буддизм є незрівнянним.
Згідно з тибетською традицією, Падмасамбхава склав Бардо Тодоль як частину більшого твору під назвою " Цикл мирних і гнівних божеств" . Цей текст написала його дружина та студент Єше Цодьял, а потім захована на пагорбах Гампо центрального Тибету. Текст був відкритий у 14 столітті Кармою Лінгпою.
Є традиція, і тоді є вчені. Історична наука припускає, що твір було декількома авторами, які писали його протягом багатьох років. Нинішній текст датується 14 або 15 століттями.
Розуміння Бардо
У своєму коментарі до Бардо Тодола покійний Чог'ям Трунгпа пояснив, що бардо означає "розрив" або інтервал припинення, і що бардо є частиною нашого психологічного складу. Переживання Бардо трапляються з нами весь час у житті, а не тільки після смерті. " Бардо Тодол" можна прочитати як посібник з життєвих переживань, а також як посібник про час між смертю та відродженням.
У своїй роботі " Світла порожнеча", науковець і перекладач Франческа Фрімантл сказала, що "спочатку бардо стосувався лише періоду між одним життям і наступним життям, і це все ще є його нормальним значенням, коли воно згадується без будь-якої кваліфікації". Однак "Уточнивши ще більше розуміння суті бардо, вона може бути застосована до кожного моменту існування. Теперішній момент, тепер, є суцільним бардо, завжди призупиненим між минулим і майбутнім".
Бардо Тодол в тибетському буддизмі
Bardo Thodol традиційно читається вмираючої або мертвій людині, щоб він міг звільнитися від циклу самсари, почувши це. Померлу або вмираючу людину проводять через зустрічі в бардо з гнівними і мирними божествами, прекрасними і жахливими, які слід розуміти як прогнози розуму.
Буддійські вчення про смерть та відродження не просто зрозуміти. Більшість випадків, коли люди говорять про перевтілення, вони означають процес, за допомогою якого душа, або якась сутність особистого особистості, переживає смерть і відроджується в новому тілі. Але згідно з буддійським вченням про анатмана, немає душі чи «самості» у розумінні постійної, цілісної, автономної істоти. Якщо це так, як функціонує відродження і що це відроджується?
На це питання дещо інакше відповідають кілька шкіл буддизму. Тибетський буддизм вчить рівня розуму, який завжди з нами, але настільки тонкий, що мало хто про це усвідомлює. Але в смерті або в стані глибокої медитації цей рівень розуму стає проявним і перетікає через життя. Метафорично цей глибокий розум порівнюється зі світлом, струмовим потоком чи вітром.
Це лише найгірші пояснення. Щоб повністю зрозуміти ці вчення, потрібні роки навчання та практики.
Через Бардо
У бардо є бардо, які відповідають трьом тілам Трійки. Бардо Тодол описує ці три бардо між смертю та відродженням:
- Бардо моменту смерті.
- Бардо вищої реальності.
- Бардо становлення.
Бардо моменту смерті
" Бардо Тодол " описує розчинення "Я", яке створюється скандами, і відпадання зовнішньої реальності. Свідомість, що залишається, відчуває справжню природу розуму як сліпуче світло або світність. Це бардо дхармакії, всі явища , що не проявляються, не містять характеристик та відмінностей
Бардо вищої реальності
У « Бардо Тодолі » описані вогні багатьох кольорів та видінь гнівних і мирних божеств. Тим, хто в бардо, кидається виклик не боятися цих видінь, які є прогнозами розуму. Це бардо самбхогакая, нагорода духовної практики.
Бардо становлення
Якщо друге бардо переживає страх, розгубленість та нереалізацію, починається бардо становлення. З'являються прогнози карми, які спричинить переродження в одній із Шістьів Царств. Це бардо нірмаманакі, фізичне тіло, яке з’являється у світі.
Переклади
Є кілька перекладів " Бардо Тодола " у друкованому вигляді, серед яких такі:
- В.Я. Еванс-Венц (редактор) Лама Казі Дава-Самдуп (перекладач), " Тибетська книга мертвих ", 1927, 1960 рр. Це був одним з перших англійських перекладів і часто цитується, хоча деякі новіші читаються.
- Chogyam Trungpa і Francesca Fremantle, " Тибетська книга мертвих ", 1975. Коментар Chogyam Trungpa робить це видання хорошим вибором.
- Роберт А. Тюрман (перекладач), передмова Його Святість Далай-лами, « Тибетська книга мертвих », 1993 р. Переклади професора Турмана завжди читаються та цікаві.
- Грехем Коулман (редактор), Туптен Джінпа (редактор), Дюрме Дордже (перекладач), передмова Його Святість Далай-лами, " Тибетська книга мертвих: перший повний переклад ", 2007 р. Весь " Цикл мирних і гнівних божеств", "деякі з яких не з'являлися в попередніх перекладах.
