Сума Вімалакірті Нірдеса, яку також називають Сутра Вімалакірті, ймовірно, була написана майже 2000 років тому. Але він зберігає свіжість і гумор, а також свою мудрість. Сучасні читачі особливо цінують її урок про рівність жінок та просвітлення мирян.
Як і більшість буддійських сутрів Махаяни, походження тексту невідомі. Зазвичай вважається, що оригінал був санскритським текстом, що датується приблизно 1 століттям н.е. Найдавнішою версією, яка збереглася до наших днів, є переклад на китайську мову, зроблений Кумараджівою в 406 р. Н.е. Ще один переклад з китайської мови, який вважається більш точним, завершив Хусан Цанг у 7 столітті. Втрачений в даний час санскритський оригінал також був перекладений на тибетський, найбільш авторитетно Чос-нійд-тшул-хрімом у ІХ столітті.
Сума Вімалакірті містить більш тонку мудрість, ніж можна представити у короткому нарисі, але ось короткий огляд сутри.
Історія Вімалакірті
У цьому алегоричному творі Вімалакірті - мирянин, який обговорює безліч учнів і бодхісаттв і демонструє своє глибоке просвітлення та розуміння. Тільки сам Будда є його рівним. Отже, перший пункт у сутрі полягає в тому, що просвітлення не залежить від висвячення.
Вімалакірті - Лічаві, один з правлячих кланів стародавньої Індії, і його шанують усі. Другий розділ сутри пояснює, що Вімалакірті замислюється над хворобою (або приймає хворобу в себе), щоб багато людей, від царя до простолюдинів, приходили його бачити. Він проповідує дхарму тим, хто приходить, і багато його відвідувачів усвідомлюють просвітлення.
У наступних розділах ми знаходимо Будду, що розповідає своїм учням, а також трансцендентним бодхісаттвам і божествам, щоб вони також побачили Вімалакірті. Але вони неохоче йдуть і виправдовуватися, бо в минулому всі їх залякували вищі розуміння Вімалакірті.
Навіть Манджусрі, бодхісаттва мудрості, відчуває себе приниженим Вімалакірті. Але він погоджується піти в гості до мирянина. Тоді велика кількість учнів, будд, бодхісатва, богів і богинь вирішують піти на свідчення, оскільки розмова між Вімалакірті та Манджусрі була б незрівнянно освітлювальною.
У розповіді, що випливає, хворий кабінет Вімалакірті розширюється, щоб прийняти незліченну кількість істот, які прийшли його побачити, що свідчить про те, що вони увійшли в безмежну царину немислимого звільнення. Хоча вони не мали наміру виступати, Вімалакірті втягує учнів Будди та інших відвідувачів у діалог, в якому Вімалакірті кидає виклик їх розумінню і дає їм настанову.
Тим часом Будда вчить у саду. Сад розширюється, і мирянин Вімалакірті з’являється разом із своїм господарем відвідувачів. Будда додає власні настановні слова. Сутра завершується баченням Будди Акшобхя та Всесвіту Абхіраті та епілогом, що включає версію чотирьох Союзів.
Дхарма-Двері недуальності
Якби вам довелося узагальнити основне вчення Вімалакірті одним словом, це слово може бути "нестандартністю". Неграмотність - це глибоке вчення, особливо важливе для буддизму Махаяни. В основному, це стосується сприйняття без посилання на предмет і об'єкт, на себе та інших.
Розділ 9 Вімалакірті, "Дхарма-дверця неграмотності", можливо, найвідоміший розділ сутри. У цій главі Вімалакірті кидає виклик групі трансцендентних бодхісаттв, щоб пояснити, як увійти в двері дхарми. Один за одним вони наводять приклади дуалізму та недуалізму. Наприклад (зі сторінки 74, переклад Роберта Турмана):
Бодхісатта Парігудха заявив, що "Я" і "безкорисливість" є дуалістичними. Оскільки існування Я не може бути сприйнято, що можна зробити "самовідданим"? Таким чином, недуалізм бачення їх природи є входом у нестандартність . "
Бодхісатта Відюддева заявила: "Знання" і "незнання" є дуалістичними. Натура невігластва і знань однакова, тому що незнання невизначене, незрівнянне і виходить за межі сфери думки. Усвідомлення цього - це вхід у недуальність. "
Один за одним бодхісатти прагнуть випередити один одного у розумінні нестандартності. Манджусрі заявляє, що всі говорили добре, але навіть їх приклади неграмотності залишаються дуалістичними. Тоді Манджусрі просить Вімалакірті запропонувати своє вчення при вступі в неграмотність.
Саріпутра мовчить, і Манджусрі каже: "Відмінно! Чудовий, благородний пане! Це справді вхід у недидальність бодхісаттв. Тут немає користі для складів, звуків та ідей".
Богиня
У особливо інтригуючому уривку у 7 главі учень Саріпутра запитує освічену богиню, чому вона не перетворюється зі свого жіночого стану. Це може бути посиланням на поширене переконання, що жінки повинні перетворитись на чоловіків, перш ніж вступити в Нірвану.
Богиня відповідає, що "жіночому стану" не притаманне існування. Потім вона магічно змушує Саріпрутру взяти на себе її тіло, а вона припускає його. Це сцена, схожа на гендерну трансформацію у феміністському романі Вірджинії Вулф Орландо, але написана майже на два тисячоліття раніше.
Богиня кидає виклик Саріпрутрі перетворитися з його жіночого тіла, а Саріпрутра відповідає, що трансформувати нічого. Богиня відповідає: "Зважаючи на це, Будда сказав:" В усьому, немає ні чоловіка, ні жінки ".
Переклади з англійської
Роберт Турман, Святе вчення Vimalakirti: Святе Письмо Махаяни (Пенсильванський державний університетський прес, 1976). Це дуже читабельний переклад з тибетської.
Бертон Ватсон, Вімалакірті Сутра (Columbia University Press, 2000). Уотсон - один із найповажніших перекладачів буддійських текстів. Його Вімалакірті перекладено з китайського тексту Кумарадживи.
