Екзистенціалістська етика характеризується акцентом на моральному індивідуалізмі. Замість того, щоб шукати найвищого блага, яке було б універсальним, екзистенціалісти шукали засобів для кожної людини, щоб знайти для них найвище благо, незалежно від того, чи може воно колись застосовуватися до когось іншого в будь-який інший час.
Основною особливістю моральної філософії протягом усієї історії західної філософії була спроба побудувати моральну систему, яка дозволяє людям у будь-який час та у будь-яких ситуаціях мати можливість зрозуміти, що їм слід робити морально та чому. Різні філософи постулювали якесь найвище моральне благо, яке було б однаковим для всіх: задоволення, щастя, послух Богові тощо.
Це, однак, несумісно з екзистенціалістичною філософією на двох важливих рівнях. По-перше, це стосується розвитку філософської системи, що суперечить найбільш фундаментальним кореням екзистенціалістичної філософії. Системи за своєю природою абстрактні, як правило, не враховують унікальних особливостей індивідуального життя та окремих ситуацій. Саме в реакцію на це екзистенціалістична філософія зростала і визначала себе, тому варто лише очікувати, що екзистенціалісти відкинуть системи етики.
По-друге, і, можливо, що важливіше, екзистенціалісти завжди зосереджувались на суб'єктивному, особистому житті окремих людей. Не існує підстав і даної людської природи, яка є спільною для всіх людей, стверджують, існують екзистенціалісти, і тому кожна людина повинна визначити, що для них означає людство та які цінності чи цілі будуть домінувати у їхньому житті.
Важливим наслідком цього є те, що не може бути жодного єдиного набору моральних норм, який би застосовувався до всіх людей у будь-який час. Люди повинні взяти на себе власні зобов’язання та відповідати за свій власний вибір за відсутності загальних стандартів, які б керували ними, навіть християнські екзистенціалісти, як S ren Kierkegaard, наголосили на цьому. Якщо немає об'єктивних моральних норм або навіть будь-яких раціональних засобів для прийняття моральних норм, то не може існувати етична система, яка застосовується до всіх людей у будь-який час та у будь-яких ситуаціях.
Якщо християнські екзистенціалісти прийняли цей наслідок основних екзистенціалістських принципів, атеїстичні екзистенціалісти підштовхнули його набагато далі. Фрідріх Ніцше, хоча він, мабуть, не прийняв би екзистенціалістську етикетку для себе, є яскравим прикладом цього. Переважаючою темою у його творах була думка про те, що відсутність Бога та віра в абсолютні стандарти означає, що ми всі вільні переоцінювати свої цінності, що призводить до можливості нової життєстверджуючої моралі, яка могла б замінити традиційну і убогу християнську мораль, яка продовжувала панувати в європейському суспільстві.
Однак, це означає, що етичний вибір однієї людини робиться незалежно від етичних виборів та ситуацій інших народів. Оскільки всі ми обов’язково є частиною соціальних груп, усі вибір, який ми робимо етично чи іншим чином, матиме вплив на інших. Хоча це може бути і не так, що люди повинні базувати свої етичні рішення на якомусь високому благу, проте, коли вони роблять вибір, вони несуть відповідальність не тільки за наслідки для них, але і за наслідки для інших, у тому числі, часи, інші вирішують наслідувати ці рішення.
Це означає, що хоча наш вибір не може бути обмежений будь-якими абсолютними стандартами, що застосовуються до всіх людей, ми повинні враховувати можливість, що інші діятимуть подібним чином до нас. Це схоже на категоричний імператив Канца, згідно з яким нам слід вибирати лише ті дії, які ми мали би зробити всі інші в абсолютно такій же ситуації, як і ми. Для екзистенціалістів це не зовнішнє обмеження, але це врахування.
Сучасні екзистенціалісти продовжують розширювати та розробляти ці теми, досліджуючи шляхи, за якими людині в сучасному суспільстві найкраще вдасться створити цінності, які б призвели до прихильності до суб'єктивних моральних норм і тим самим дозволять їм жити по-справжньому автентичним життям, вільним від недобросовісність чи нечесність. Не існує універсальної згоди щодо того, як можна досягти таких цілей.
